Біткоїн в Україні досі живе без окремих правил, хоча профільний закон ухвалили ще в лютому 2022 року. Розблокувати ситуацію має законопроєкт №10225-д, який готують до другого читання.
Правовий статус криптовалюти: чому Закон №2074-IX ухвалений, але не діє
Закон №2074-IX «Про віртуальні активи» містить власний запобіжник — він набирає чинності лише разом зі змінами до Податкового кодексу України, що опишуть оподаткування операцій з цифровими активами. Податкових правок парламент так і не ухвалив, тому на сайті Верховної Ради документ дотепер має позначку «не набрав чинності».
Що дозволено і що заборонено: розрахунки біткоїном в Україні
Юридично віртуальний актив — це нематеріальне благо та об’єкт цивільних прав, а проєкт №10225-д наближає його режим до рухомого майна. Стаття 4 Закону №2074-IX прямо забороняє використовувати такий актив як засіб платежу в Україні й обмінювати його на майно, роботи чи послуги.
Практичні межі дозволеного проходять по лінії розрахунків:
- Купувати монети, тримати їх на власному гаманці та продавати за гривню закон не забороняє.
- Розрахуватися біткоїном за каву, авто чи квартиру всередині країни неможливо легально.
- Дохід від продажу цифрових активів ДПС уже зараз розглядає як частину загального річного оподатковуваного доходу.
Хто регулюватиме ринок і на якій стадії законопроєкт №10225-д
Національний банк уже зараз контролює фіатні шлюзи та стабільність гривні, а за узгодженою моделлю MiCA отримає нагляд над токенами електронних грошей. Решта віртуальних активів і ліцензування VASP мають відійти до НКЦПФР.
У 2026 році Комісія створила для цього окремий департамент віртуальних активів, тоді як податковий контроль та облік постачальників послуг залишаються за ДПС.
Документ №10225-д Рада прийняла за основу 3 вересня 2025 року. У картці на itd.rada.gov.ua станом на серпень 2026 року стан проходження — «Готується на друге читання», а до порядку денного сесії проєкт включено постановою №4775-IX від 10 лютого 2026 року.

Як купити і продати біткоїн за гривні: біржі, P2P та обмінники
Купити біткоїн за гривню зараз можна трьома шляхами:
- Централізовані біржі, де торгівля і вивід коштів проходять через верифікований акаунт.
- Приватні угоди між користувачами, коли гривня надходить напряму з картки контрагента.
- Онлайн-обмінники та платіжні сервіси, що приймають оплату банківською карткою.
Спеціальної ліцензії для роботи з віртуальними активами в Україні поки не існує, адже режим VASP запуститься тільки після набрання чинності базовим законом.
KYC і фінансовий моніторинг: які суми привертають увагу банку
KYC-верифікацію торгові платформи проводять ще до першого поповнення рахунку, тож купити монети з картки без розкриття особи вже не вийде. Банки паралельно застосовують фінансовий моніторинг за Законом №361-IX — обов’язковому контролю підлягають операції від 400 тисяч гривень, а підозрілу транзакцію установа має право зупинити незалежно від суми.
З 1 червня 2025 року меморандум банків обмежує вихідні перекази фізичних осіб сумою 100 тисяч гривень на місяць, а для клієнтів високого рівня ризику — 50 тисячами, і в оновленій редакції від травня 2026 року ці пороги збереглися. Ліміт рахується сумарно за всіма картками та рахунками клієнта в одному банку, тому в активного продавця він вичерпується швидко. Отримавши платіж від дропа, він потім тижнями доводить банку походження коштів.
Схема «трикутника» працює тонше — шахрай дає жертві реквізити продавця, той віддає біткоїн за чужі гроші, а заяву в поліцію потерпілий пише саме на власника картки.
Купівля з картки: курс, комісія і перевірка адреси гаманця
Курс цифрової монети на кожному майданчику формується окремо, тому різниця в кілька відсотків між сервісами — звична річ. Гривня від продажу заходить на рахунок як звичайний переказ, тому банк бачить лише суму, дату та контрагента. Віртуальні активи в подібних угодах переходять до покупця за хвилини, а розблокування рахунку триває значно довше.
Тому для першої покупки з картки простіше користуватися фінансовими сервісами та агрегаторами, наприклад https://easypay.ua/ua/catalog/online-services/kupit-cryptovalutu/kupit-bitcoin. Куплені монети сервіс надсилає на криптовалютний гаманець, адресу якого ви вказуєте самостійно.
Комісію та підсумкову суму видно ще до підтвердження платежу. Блокчейн-мережа фіксує переказ незалежно від того, через який майданчик його ініційовано. Помилкову адресу після відправлення не виправить ані служба підтримки, ані банк. Безпечна транзакція починається зі звірки реквізитів одержувача, а не з довіри до співрозмовника в чаті.
Оподаткування криптовалюти: коли виникає зобов’язання і за якою ставкою
Податкове зобов’язання за редакцією першого читання виникає в момент виходу у фіат, тож обмін біткоїна на USDT чи будь-яку іншу монету податків не створює. Оподатковують позитивний фінансовий результат за рік — різницю між отриманими коштами та документально підтвердженими витратами на придбання.
Рахують цю різницю в гривні з урахуванням курсових коливань, як і для інших інвестиційних активів. Через девальвацію угода, збиткова в доларі, здатна показати гривневий прибуток, з якого податок таки нарахують.
Ставки 18% і 5% та пільгове вікно для раніше куплених монет
Базові ставки становлять 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Для монет, придбаних до набрання чинності новими правилами, передбачений перехідний період із пільговою ставкою 5% ПДФО, тоді як військовий збір сплачується повністю.
Голова НКЦПФР Олексій Семенюк у серпні 2026 року оцінив готовність тексту приблизно у 90%, але наголосив, що завершення роботи над ним не дорівнює голосуванню в залі. Регулятори узгодили ще й дев’ятимісячний період на підзаконні акти після ухвалення, тож повноцінний ринок запрацює радше у 2027 році, а календарні межі пільгового вікна зсунуться.
Коли податок не платять: дохід до 8 647 грн і перенесення збитку
Дохід від продажу активів, який за рік не перевищує однієї мінімальної зарплати, а це 8647 грн у 2026 році, під оподаткування взагалі не потрапляє. Річний збиток можна перенести на наступні періоди й зменшити ним майбутній фінансовий результат.
Поки нові норми не діють, ДПС спирається на загальні правила Податкового кодексу. В індивідуальній консультації №4217/ІПК/99-00-24-03-03 від 5 серпня 2025 року служба наголосила, що розрахунок і облік лягають на самого власника.
Підсумок він показує в декларації про майновий стан і доходи, яку подають до 1 травня року, наступного за звітним, а нараховану суму сплачують до 1 серпня. Без підтверджених витрат базою стає вся виведена сума, тож зберігати варто такі документи:
- Банківські виписки з датами й сумами поповнення майданчика.
- Квитанції обмінників та платіжних сервісів про купівлю монет.
- Історія ордерів з біржі з ідентифікаторами транзакцій.
- Скриншоти умов приватних угод разом із листуванням.
Зібрати ці підтвердження простіше зараз, ніж відновлювати їх після закриття рахунку на майданчику, який згорнув роботу з українськими клієнтами.
Облік криптосервісів, CARF і DAC8: коли історія угод перестане бути приватною
Сервіси теж отримають обов’язки — стати на облік у податковій протягом 60 днів від початку роботи з резидентами та щороку звітувати про їхні операції. Ті, хто обслуговував українців до 31 грудня 2025 року, мали зареєструватися до 1 липня 2026 року. Така звітність готує ґрунт для автоматичного обміну даними за стандартом CARF і директивою DAC8, після чого історія угод на легальній платформі перестане бути приватною.