Знайомий голос у месенджері, «працівник банку» на лінії або відео відомої людини з порадою інвестувати можуть бути частиною однієї атаки. У 2026 році зловмисники застосовують штучний інтелект, щоб швидше робити такий контент і точніше підлаштовувати його під конкретну людину.
Головне:
- ШІ зробив звичні схеми переконливішими: клонують голоси, генерують фото й відео, автоматизують листування.
- У центрі атаки залишається людина. Її змушують перейти за посиланням, встановити програму або переказати кошти.
- Кілька прийомів часто зводять в одну схему: дзвінок завершується фішингом або встановленням стороннього застосунку.
- Банки фіксують технічні атаки на кшталт NFC Relay і спроби обійти біометрію за допомогою ШІ.
- Поспіх грає на руку шахраям. Перед переказом або передачею даних варто перевірити інформацію офіційним каналом.
Ви отримуєте голосове повідомлення від близької людини. Голос знайомий, інтонації звичні, а прохання тривожне: терміново переказати гроші. Людина поспішає допомогти і не завжди думає, що запис міг створити штучний інтелект.
Це вже не гіпотетичний сценарій. Наталія Фіголь, керівниця департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку, каже: банк фіксує звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані ШІ голосові повідомлення від друзів, родичів чи колег із проханням позичити або переказати кошти.
Банк також зафіксував невдалі спроби обійти біометричні перевірки за допомогою ШІ-згенерованих 3D-моделей і Deepfake-облич, а також відеоверифікацію з підробленими документами.
Зміна не в нових видах обману, а в інструментах. Зловмисники швидше створюють аудіо й відео, клонують голоси, запускають чат-боти «служби підтримки» та масово роблять фішингові сайти.
На цьому тлі кількість незаконних операцій із платіжними картками у 2025 році зменшилася на 5% — до 256 тисяч. Сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн. Середня сума однієї операції збільшилася на 30% — до 5536 грн.
Штучний інтелект сам по собі не відкриває рахунок і не знімає гроші. У більшості схем жертву треба переконати діяти самостійно: перейти за посиланням, ввести дані картки, встановити сторонній застосунок або зробити переказ. Кіберполіція наголошує: ціль — не банк як система, а поведінка людини. Для цього створюють терміновість, тиснуть психологічно й просять конфіденційні дані.
Приклад класичний: шахрай представляється співробітником банку, надсилає фішингове посилання або переконує встановити «оновлення безпеки». У 2026 році до цього додаються клонування голосу, згенероване відео та автоматизовані діалоги. ШІ не замінив соціальну інженерію. Він дав швидші й точніші інструменти.
Схема 1. «Це я. Терміново перекинь гроші»
Спочатку збирають матеріал для голосу. Наталія Фіголь пояснює покроково: зламують акаунт, обробляють відкриті аудіо чи відео із соцмереж, виступів або історії повідомлень і створюють запис, який майже повторює тембр і манеру мовлення.
Далі через зламаний акаунт розсилають голосові повідомлення контактам із проханням позичити гроші «на невідкладні потреби». Кіберполіція фіксує окремі такі випадки, але поки не вважає їх масовими.
Розпізнавати варто не стільки голос, скільки поведінку: категорична терміновість, уникнення уточнень, короткі фрази про надзвичайну ситуацію, відмова спілкуватися іншим способом. За сумнівів варто самостійно зателефонувати людині на відомий номер.
Схема 2. «Ваш банк телефонує»
Не всі атаки 2026 року будуються на дипфейках. Далі працюють підроблені сайти, дзвінки нібито від банку, оператора, поліції чи регулятора, а також злами профілів у месенджерах.
Небезпека зростає, коли прийоми поєднують. У ПриватБанку зазначають: фішинг і соціальна інженерія можуть іти разом, щоб людина сама переказала кошти на «резервний рахунок» або встановила програму віддаленого доступу. Після цього операції можуть проводити без відома клієнта.
Ланцюжок часто такий: дзвінок — посилання — сторонній застосунок — переказ або втрата контролю над банківським додатком.
Схема 3. «Встановіть застосунок для захисту». NFC Relay
«Одна з технічно найскладніших схем, яку цього року фіксував ПриватБанк, — NFC Relay-атаки», — каже Наталія Фіголь.
Спочатку просять «оновити» банківський застосунок або «перевірити безпеку» і завантажити сторонню програму. Далі просять прикласти фізичну картку до смартфона й ввести PIN. Через встановлене ПЗ шахраї дистанційно отримують платіжні дані й можуть знімати кошти в банкоматах або розраховуватися в мережах.
Банк ніколи не просить завантажувати файли з месенджерів і не просить прикладати картку до телефону «для сканування». Програми варто ставити лише з App Store або Google Play.
Схема 4. Фейкові інвестиції
За даними Кіберполіції, найпоширенішими лишаються псевдоінвестиції в криптовалюту, акції, метали, біржову торгівлю та «платформи». «Шахраї можуть створити сайт, який візуально імітує діяльність легальної фінансової установи, показувати вигадані прибутки та переконувати людину постійно збільшувати вкладення», — каже заступник начальника Департаменту кіберполіції Олег Заворотній.
Окремо генерують зображення й відео подій, яких не було, і контент із відомими людьми. Такий матеріал швидко розходиться в мережах і веде на фальшиву платформу з «прибутками».
Ознаки підробки: неприродні тіні, викривлені лінії, помилки в руках і обличчях, повторюваний фон, деформовані аксесуари, спотворений текст на вивісках, штучний блиск. Зображення можна перевірити зворотним пошуком.
Схема 5. «Отримайте державну допомогу»
Популярна легенда фішингу — «державна або міжнародна допомога» у зв’язку з війною. ПриватБанк фіксує такі повідомлення серед найчастіших приводів перейти на підроблену сторінку й ввести дані картки та паролі інтернет-банкінгу.
Обережність потрібна, якщо вимагають діяти терміново, ведуть на підозрілу адресу, просять пароль, SMS-код або сторонній файл.
Якщо дивитися на схеми разом, змінилися не окремі трюки, а спосіб їх застосування.
1. Персоналізація. Обман дедалі менше схожий на лист від невідомого. Відтворюють голос, зовнішність або стиль спілкування конкретної людини.
2. Автоматизація. Мовні моделі й чат-боти підтримують діалог і швидко генерують контент для схеми.
3. Масштабування. Кіберполіція зазначає: зображення й відео можна зробити за лічені хвилини, а фішингові сайти — запускати масово.
4. Комбінування. Один прийом рідко працює окремо. Людину ведуть від дзвінка до посилання і далі до шкідливого ПЗ.
ШІ не винайшов принципово новий злочин. Він зробив підготовку швидшою, а тиск — переконливішим.
Що робити, якщо вже віддали гроші
Кіберполіція радить звертатися до банку й правоохоронців якнайшвидше. Якщо кошти вже пройшли кілька рахунків або виведені в криптовалюту, повернути їх складніше.
1. Припиніть спілкування і заблокуйте картку чи рахунок через банк, зокрема за номером на звороті картки.
2. Негайно повідомте банк. Якщо переказ ще можна зупинити, шанси зменшити збиток вищі.
3. Змініть паролі, увімкніть двофакторну автентифікацію й перевірте активні сеанси.
4. Збережіть переписку, скріншоти й дані транзакцій. Не видаляйте докази.
5. Повідомте Національну поліцію за номером 102 або 112 чи через онлайн-сервіс Кіберполіції.
Не варто самостійно «домовлятися» зі зловмисниками і платити «посередникам», які обіцяють повернути кошти. Такі пропозиції часто є продовженням схеми.
Штучний інтелект зробив контент правдоподібнішим. Але основа обману та сама: довіра, страх, терміновість і бажання швидко закрити проблему. Універсальне правило просте: зупинитися, перевірити офіційним каналом і не передавати дані під тиском.
Короткі відповіді
Голосове повідомлення від близьких підозріле, якщо просять гроші терміново, уникають звичайної розмови й не хочуть говорити іншим способом. Зателефонуйте самі на відомий номер.
ШІ сам по собі не отримує доступ до рахунку. Потрібна дія людини: перехід за посиланням, передача даних, встановлення програми або переказ.
Дзвінку «з банку» не варто довіряти автоматично. Не повідомляйте коди, не переходьте за надісланими посиланнями і не ставте сторонні програми.
Переказ на «безпечний рахунок» робити не слід. Перевіряйте інформацію лише через офіційний номер банку.
Застосунок «від працівника банку» з месенджера чи стороннього сайту встановлювати не можна. Лише App Store або Google Play.
На згенероване зображення вказують тіні, спотворені руки й обличчя, повторюваний фон і кривий текст. Допомагає зворотний пошук.
Якщо гроші вже пішли — блокуйте картку, повідомляйте банк, зберігайте докази й звертайтеся до поліції.
