7 вересня за новим стилем, що відповідає 20 вересня за старим календарем, православна церква вшановує день пам’яті святого мученика Созонта. Святий жив у III столітті в Малій Азії. За переказами, він був пастухом і з юних років вирізнявся доброю вдачею, милосердям і щирою вірою.
Прийнявши християнство, Созонт відкрито сповідував віру в Ісуса Христа і розповідав про неї іншим. Він прагнув жити за християнськими заповідями і допомагати людям пізнавати вчення Христа.
Одного разу святий прийшов до язичницького міста і побачив ідола, якому місцеві жителі поклонялися як божеству. За переказом, він відламав від статуї золоту руку і роздав золото бідним. Цим вчинком хотів показати, що матеріальна цінність не робить рукотворний ідол божеством, а справжня віра не ґрунтується на поклонінні предметам.
Коли зникнення руки виявили, почали шукати винного. Созонт не приховував свого вчинку. Його схопили і привели на суд. За відмову зректися християнської віри його піддали жорстоким катуванням. Він залишався непохитним навіть перед загрозою смерті.
Святий мученик прийняв смерть за Христа. Після цього християни з пошаною поховали його тіло. Згодом на місці мученицької смерті спорудили храм, а пам’ять про святого збереглася в церковній традиції.
Апостол Тит і народні звичаї дня
За старим календарем 7 вересня в Україні вшановували пам’ять апостола від 70-ти Тита. Тит походив із язичницької родини, прийняв християнську віру і супроводжував апостола Павла в місіонерських подорожах. Павло довіряв йому важливі церковні справи і називав своїм «справжнім сином у спільній вірі». Згодом Тит став єпископом Криту, де проповідував Євангеліє, наставляв християн і організовував церковне життя.
Народні прикмети цього дня такі: ранкова роса й туман віщують теплу й ясну погоду; сильний західний вітер — дощ або зміну погоди; північний вітер — найближче похолодання.
Предки вважали, що не варто демонструвати матеріальний добробут чи вихвалятися міцним здоров’ям, аби не накликати невдачу. Радили уникати фінансових позик і не позичати гроші іншим. День уважали сприятливим для збирання цибулі. Здавна її використовували не лише в кулінарії, а й у народній медицині: вважалося, що цибуля допомагає при застуді, шкірних недугах і проблемах із волоссям.
