З початку 2026 року Росія завдала щонайменше 25 ударів по логістичній інфраструктурі України. Під прицілом опинилися великі розподільчі центри та термінали ритейлерів і доставок.
Хто постраждав найбільше
Серйозних втрат зазнали Roshen — логістичний центр у Яготині зі збитками понад 20 млн доларів, АТБ — розподільчий центр класу «А» площею 37,5 тис. кв. м у Дніпрі, а також «Клевер Сторс», яка втратила 75 % складів у Луцьку. За останні три місяці «Нова пошта» позбулася щонайменше восьми об’єктів у Луцьку, на Одещині, Харківщині, Запоріжжі, Київщині, Дніпропетровщині та Сумщині.
Удари дедалі частіше мають системний характер і спрямовані саме на логістику, а не є випадковими.
Як бізнес адаптується
Компанії оперативно перенаправляють товарні потоки, щоб уникнути дефіциту та затримок доставки. Замість одного великого центрального хабу оператори створюють кілька регіональних складів. «Замість того, щоб тримати все в Києві, як це було до 2022 року, вони один великий склад ділять на різні регіони: тепер у них є, наприклад, менший склад у Києві, склад у Львові і наприклад, у Дніпрі», — зазначив комерційний директор Alterra Group Геннадій Гриненко.
Такий підхід дозволяє швидше реагувати на ризики та зберігати стабільність поставок. Поки що мережі та служби доставки запевняють: порожніх полиць і зривів не очікується.
