Після саміту НАТО в Анкарі Туреччина оголосила про початок нового етапу розвитку Альянсу. Міністр закордонних справ країни Хакан Фідан назвав зустріч історичною як для організації, так і за її результатами.
Ключові результати саміту
Союзники досягли консенсусу щодо глобальної нестабільності та стратегічних викликів. Саміт підтвердив актуальність НАТО та продемонстрував здатність країн-членів знаходити спільні рішення навіть у складних геополітичних умовах. Одним із головних підсумків стало переведення принципу розподілу оборонних витрат із політичної концепції на практичну політику. США більше не нестимуть основний тягар, а вся структура Альянсу підтримала цю позицію.
За словами Фідана, фактично відбулося повторне відкриття первинної ролі НАТО, яка не була наступальною, а ґрунтувалася переважно на обороні, збалансованому мирі та підвищеній добробуті. Під час зустрічі оголосили оборонні контракти між союзниками на загальну суму близько 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про домовленості з Туреччиною, а про спільні проєкти країн-членів НАТО, які мають зміцнити оборонний потенціал Альянсу.
Підтримка України та «НАТО 3.0»
Саміт також завершився ухваленням підсумкової декларації, яка передбачає збільшення оборонних витрат і довгострокову підтримку України. Окремим важливим елементом стали переговори президентів України Володимира Зеленського та США Дональда Трампа. Американський лідер заявив про «новий початок» у відносинах із Києвом, готовність постачати системи Patriot, а також не виключив свого візиту до Києва. Трамп зазначив, що робота над мирною угодою триває, хоча процес залишається непростим, і далекобійні удари України по території Росії можуть прискорити завершення війни.
За словами турецького міністра, форум оборонної промисловості та політична рамкова угода, ухвалена в Анкарі 7-8 липня, мають велике значення. НАТО переходить до нової моделі розвитку під назвою «НАТО 3.0». Вона передбачає адаптацію високих технологій та оборонно-промислової бази до сучасних загроз, а також посилення логістики, виробництва озброєнь і ланцюгів постачання. У часи геостратегічних і глобальних потрясінь той факт, що країни-члени об’єдналися для досягнення консенсусу щодо повних концепцій і цілей, є історичним успіхом.
