У храмах Православної Церкви України віряни часто замислюються над правильним способом вшанування ікон. Деякі звичні дії краще уникати, щоб не порушувати традицій і гігієни.
Дві крайнощі та їхнє засудження
Історично склалися дві крайнощі у ставленні до ікон: повне заперечення зображень та їхнє повне обожнення. Обидві засудив Сьомий Вселенський Собор ще 787 року. ПЦУ шанує ікони як святині, але прославляє не матеріальну річ, а зображену на ній особу — Христа, Богородицю чи святих. Через це віряни віддають славу Богу як першообразу.
Як правильно прикладатися до ікон
Прикладання та цілування ікон — не обов’язок, а давня благочестива традиція. Підходьте не поспішаючи, подумки моліться, двічі перехрестіться з поклоном, прикладіться і перехрестіться втретє. Цілуйте один раз, краще в руку, ногу чи край одягу, а не в обличчя. Уникайте образів не святих осіб чи тварин, наприклад змії на іконі святого Юрія. Не прикладайтеся з нафарбованими губами і не протирайте ікону демонстративно.
Якщо є застереження, достатньо просто вклонитися. Чудеса звершує Бог за молитвами, а не сама ікона. Головне — мати живу віру, молитися серцем і шанувати ближніх.
