Захоплення інкасаторів Ощадбанку 5 березня біля Будапешта стало заздалегідь спланованою політичною операцією. Рішення про рейд ухвалив особисто тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан без жодного юридичного підґрунтя.
Хто стежив за операцією
Державний секретаріат виконував вказівки Орбана та отримував оновлення про перебіг дій у реальному часі. Кілька джерел підтвердили, що саме прем’єр наполягав на проведенні рейду. Урядовий орган з захисту Конституції також підтвердив дату.
Орбан діяв у відповідь на перекриття Україною нафтопроводу Дружба після пошкоджень від російських ударів. Він вважав, що Київ блокує постачання навмисно з політичних причин.
Паралельно угорська сторона запустила інформаційну кампанію. Медіа поширювали зображення, створені штучним інтелектом, де українських інкасаторів зображували як злочинців. Мета полягала в тому, щоб переключити увагу на сумнівне походження коштів і натякнути на фінансування опозиції.
Під час рейду семеро інкасаторів перебували в кайданках. Одному з них ввели дві ін’єкції між допитами. Пізніше людей відпустили, але ухвалили закон про вилучення валюти та цінностей на суму близько 80 мільйонів доларів.
НБУ вимагав негайного звільнення громадян України та пояснень. Угорська влада посилалася на відеозапис з автозаправки та нові банкноти. МЗС України назвало дії державним бандитизмом.
6 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Угорщина повернула всі кошти та цінності Ощадбанку після зміни влади. 18 травня країна скасувала депортацію та трирічну заборону на в’їзд для семи інкасаторів, а також видалила записи з реєстрів.
