Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла таких обсягів виробництва технологічної зброї, які в довгостроковій перспективі можуть перевищити можливості Росії. Експерти та представники оборонних компаній проаналізували поточний стан українського військово-промислового комплексу та перспективи його розвитку.
Масштаби російського виробництва
Росія активно нарощує випуск дронів і планує у 2026 році виготовити 7,3 млн FPV-дронів та 7,8 млн бойових частин до БпЛА. Крім того, РФ збільшує виробництво далеких ударних дронів і дронів-приманок. ЗСУ вже фіксують «шахедоподібні» дрони без антен і зовнішнього керування, що свідчить про наближення Росії до повної автономії таких систем. Після перетину кордону вони зможуть самостійно ідентифікувати та атакувати цілі.
СЕО Української ради зброярів Ігор Федірко зазначив: «Якщо говорити об’єктивно, РФ вже виробляє мільйони дронів і дуже швидко масштабується. Тому я б не говорив, що Україна може просто “перекрити” Росію у всіх видах зброї лише кількістю. У класичній важкій промисловості РФ все ще має більший ресурс, старі запаси і більшу інерцію ВПК».
Представник компанії Phantom Defense додав, що Україна поки не зрівнялася з Росією за спроможністю масштабувати виробництво. Росія зберігає перевагу завдяки індустріальній базі, території, людським ресурсам та радянській спадщині.
Переваги України в технологічних нішах
За словами Федірка, перевага України можлива не в усій зброї загалом, а в конкретних сегментах: FPV, дрони-перехоплювачі, НРК, морські дрони, РЕБ, deep strike та автономні системи. Тут ключовими є швидкість адаптації, якість інженерних рішень та здатність швидко змінювати продукт під потреби фронту.
Представник Phantom Defense підкреслив, що Україна не грає за правилами Росії, а відповідає асиметрично. За кілька років країна з нуля створила цілі напрями сучасних оборонних технологій, які визначають характер сучасної війни. Головна сила — не лише ефективність, а й швидкість адаптації до нових викликів.
Директор UGV Robotics Петро Леонтьєв заявив: «Для цього у нас є необхідні технології, у нас є необхідні продукти, у нас є досвід, у нас є багато виробників — а не централізовано, як у РФ. Щоб досягти такого результату, нас — виробників — необхідно забезпечити ресурсами». Йдеться про довгострокові державні замовлення на кілька років уперед та повноцінне відкриття експорту, щоб компанії могли залучати ресурси ззовні.
За умови стабільного фінансування, довгих контрактів, швидких процедур та доступу до компонентів перевага в окремих сегментах може сформуватися вже за 1–2 роки. Для ширшої промислової переваги знадобиться більше часу. Україна обрала модель, яка компенсує обмежені ресурси гнучкістю та інноваціями, дозволяючи ефективно протистояти сильнішому противнику.
