Цього року естафету «віщування» погоди в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна перейняв бабак Тимко IV — брат попереднього талісмана Тимка III, який вийшов на заслужений відпочинок. Традиція Дня бабака, що виникла 2004 року на біостанції вишу, давно переросла у впізнаваний символ закладу по всій Україні.
Як усе починалося та чому традиція зберігає актуальність
Ректорка університету Тетяна Кагановська розповіла, що ідея з’явилася з ініціативи харківських науковців і журналістів, ключову роль серед яких відіграв професор Віктор Токарський. «Від самого початку мета полягала в популяризації науки, біології та екологічного мислення через доступну й емоційно близьку форму», — наголосила вона. Сьогодні традиція має понад 20-річну історію й продовжує виконувати важливу роль.
Минулий День бабака, що відбувся 2 лютого 2026 року, пройшов у дистанційному форматі через безпекову ситуацію. Усі охочі могли долучитися до події в головному корпусі та спостерігати за віщуванням із біостанції.
Кагановська підкреслила: «Важливо, що за цією, на перший погляд, легкою подією стоїть серйозна наукова робота. Бабак степовий занесений до Червоної книги України й вважається індикатором стану степових екосистем, які зазнають значного антропогенного та воєнного впливу». Постійні обстріли, вибухи та струси ґрунту порушують природні біоритми тварин, впливають на розмноження та загрожують стабільності популяцій. «Навіть така популярна подія дає можливість говорити про дуже серйозні екологічні проблеми. Саме в цьому полягає глибокий сенс цієї традиції», — підсумувала ректорка.
