Російський удар по Києву став спробою Володимира Путіна замаскувати приниження після невдалого параду Перемоги в Москві та показати силу на тлі фронтових невдач. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
Погрози та реальна мета атаки
Кремль раніше погрожував ударами по центрах ухвалення рішень у Києві, зокрема балістичною ракетою середньої дальності «Орєшник», у разі атак на парад до 9 травня. Україна таких ударів не завдавала. Аналітики зазначають, що погрози могли слугувати для демонстрації сили та приховування проблем із захистом російського повітряного простору.
Удар порушив заявлений дух триденного перемир’я та показав, що Москва не дотримується домовленостей, якщо вони не вигідні їй. Російські воєнні блогери назвали атаки радше символічними: дорогі, але без військової цінності, тоді як на фронті бракує ресурсів.
Масований обстріл 24 травня
У ніч на 24 травня Росія випустила по Україні 90 ракет різних типів, серед них «Орєшник», та 600 безпілотників. Сили ППО збили 55 ракет і 549 дронів. Головною ціллю став Київ. Постраждали 87 людей, серед них троє дітей; двоє загинули. Пошкодження зафіксували в усіх районах столиці — у житлових будинках, школах та ринку біля станції метро «Лук’янівська». Влучання дісталися будівлі Міністерства закордонних справ, художнього музею та музею «Чорнобиль».
Під удар потрапила й Біла Церква на Київщині. Туди вдарили «Орєшником»; за попередніми даними, загинули двоє чоловіків. Російські війська не досягають значного просування у весняно-літній кампанії 2026 року, а українські сили продовжують контратаки та удари вглиб території РФ. На думку аналітиків, командування могло завдати удару по Києву саме для відвернення уваги від фронтових проблем.
