Російські війська не досягли жодного значущого оперативного прориву на фронті протягом останнього року. Натомість Сили оборони України наростили успіхи взимку та навесні 2026 року.
Перемир’я без механізмів та його порушення
Навіть під час оголошеного Росією “перемир’я” з 9 по 11 травня бойові дії на окремих ділянках тривали. Темп операцій дещо знизився, але режим не мав чітких механізмів контролю.
Єдиною озвученою умовою стала відмова України від ударів по Москві під час параду 9 травня. Київ її дотримався.
“Поширеність взаємних звинувачень та продовження локалізованої активності з перших годин після оголошення припинення вогню підкреслює той факт, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення виконання навряд чи буде дотримане”, – йдеться у звіті ISW.
Росія використала паузу для ротацій, перекидання резервів та логістики, готуючи наступ. Водночас українська оборона стримувала атаки, не дозволяючи Кремлю подати великі перемоги до 9 травня.
З жовтня 2025 року росіяни не просунулися в районі Костянтинівки – ключового напрямку фортифікацій.
Успіхи ЗСУ та удари по логістиці РФ
Українські сили досягли найбільших успіхів з операції в Курській області РФ у серпні 2024 року. ЗСУ звільнили значну частину Куп’янська восени 2025-го, повернули понад 400 км² на півдні взимку та навесні 2026-го.
Наприкінці квітня військові звільнили кілька населених пунктів у західній Запорізькій області.
Далекобійні удари ЗСУ по логістиці, техніці та нафтовій інфраструктурі РФ погіршили її наступальний потенціал. Це вплинуло на зв’язок і безпілотники росіян на фронті.
Додаткові проблеми створило обмеження Starlink на окупованих територіях.
РФ неодноразово порушила “тишу”: на Україну летіли дрони, ракети та КАБи, попри обіцянки утриматися.
