У Верховній Раді готують законопроєкт про створення Національного пантеону. Список кандидатів уже сформовано, однак деякі імена спричиняють дискусії через недавню смерть діячів.
Список із 40 прізвищ
Робоча група підготувала чернетку документа та найближчим часом планує зареєструвати його у парламенті. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. За основу взяли португальську модель: пантеон у Лісабоні приймає не лише політичних і військових лідерів, а й культурних символів нації.
В українському проєкті — близько 40 прізвищ. «Якщо дуже стисло, це люди, які очолювали і створювали українську державу в різні часи: Київська Русь, Гетьманщина, Військо Запорізьке Низове. Безумовно, УНР і Гетьманат Павла Скоропадського», — зазначив Потураєв.
Фільтр і правило 20 років
Автори документа прописали систему юридичних обмежень, щоб виключити проросійських діячів. Зокрема, не допускається потрапляння Віктора Януковича. Не йдеться про перепоховання людей, які вже мають гідні могили, як-от Тарас Шевченко в Каневі чи Леся Українка на Байковому цвинтарі.
До пантеону можна буде переносити останки лише через 20 років після смерті — для об’єктивної оцінки постаті. Проте можливі винятки. Робоча група не дійшла згоди щодо першого президента України Леоніда Кравчука та дисидента Левка Лук’яненка: обидва відповідають критеріям, але померли зовсім недавно.
Частина родичів історичних постатей виступає за перенесення після завершення війни через побоювання ударів по меморіалах. Місце для пантеону вже визначено. Офіційно оголосити його має президент Володимир Зеленський найближчим часом.
Тим часом Україна продовжує повернення останків лідерів національно-визвольного руху. Зокрема, перепоховали полковника Андрія Мельника та його дружину Софію на Національному військовому меморіальному кладовищі. Також отримано дозвіл на перенесення останків Євгена Коновальця з Роттердама.
