Український режисер Антоніо Лукіч переконаний: за стабільної державної підтримки країна може щороку створювати 10–20 якісних авторських стрічок. Він наголосив, що для цього є достатньо талановитих митців, здатних на оригінальне кіно.
Кожен фільм — це подвиг
Лукіч нагадав, що зйомки та доведення картини до глядача потребують величезних зусиль. «Кожен знятий фільм — це подвиг однієї людини чи цілої групи людей. Це я кажу як людина, яка зняла два фільми. Це дуже складно», — зазначив режисер. Як приклад системної допомоги він назвав державну програму «Тисячовесна».
Режисер народився 1992 року в Ужгороді та закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Його дебют «Мої думки тихі» (2019) отримав спеціальну відзнаку журі на фестивалі в Карлових Варах і премію «Золота дзиґа». Трагікомедія «Люксембург, Люксембург» (2022) увійшла до конкурсної програми «Горизонти» Венеційського кінофестилю та стала одним із найуспішніших українських фільмів у прокаті.
Наразі Лукіч працює над міжнародним проєктом «Дівчина, що кричить» — історією українки, яка після початку повномасштабної війни опиняється в Ірландії. Стрічку вже презентували на кіноринку фестивалю в Карлових Варах. Крім повнометражного кіно режисер створив серіали «Секс, інста і ЗНО» та «Королі палат» і є членом Європейської кіноакадемії.
