Більшість українців не відчувають себе захищеними в інтернеті. Водночас вони чітко вимагають: видалення небезпечного контенту не повинно перетворитися на цензуру чи обмеження свобод.
Масштаб загрози та довіра до інституцій
За даними опитування, проведеного джерелом у липні 2026 року, 53,9% респондентів не почуваються захищеними в мережі. Найчастіше українці стикалися з дезінформацією (58%) та шахрайством (56,1%). Далі йдуть мова ворожнечі (45,9%), поширення персональних даних без згоди (22%), заклики до насильства (21%), радикалізм (19,3%) та тероризм (15,5%). Лише 23,4% не натрапляли на подібний контент.
Щодо відчуття безпеки 37,7% відповіли позитивно, а 53,9% — негативно. У питанні видалення небезпечного контенту найбільше довіряють СБУ (39,7%). Зростає частка тих, хто не довіряє жодній інституції (18,4%).
Ризики регулювання та європейські стандарти
Головні побоювання: втручання у приватність (50,5%), можливість зловживань (50,3%), корупційні ризики (48,9%) та поява цензури (36,9%). Попри скепсис, 56,1% українців підтримують впровадження європейських правил боротьби з незаконним контентом. Директор джерела Олександр Позній зазначив: «Українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод». Суспільство підтримує європейський підхід, однак очікує прозорості та незалежного контролю.
