Війна перетворила екологічну карту України на зону незворотних змін. Ліси на сході ризикують стати токсичними «червоними зонами» на десятиліття, а заміновані степи півдня стрімко деградують і втрачають біорізноманіття.
Найбільші загрози для лісів і степів
Академік НАН України Яків Дідух розповів, що пожежі та окопи завдають лісам найбільшої шкоди. Окопи порушують структуру ґрунту й екосистеми, а засипати їх технікою часто неможливо. Втрата Серебрянського лісу на Луганщині та реліктових крейдових борів у національному парку «Святі Гори» — одні з найболючіших втрат. Степи ж сильно заміновані: території на Херсонщині та Миколаївщині залишаться недоступними для випасу й сінокосу десятиліттями.
У деяких районах, як-от Серебрянський ліс, може сформуватися «червона зона», подібна до французької після Першої світової. Ґрунти там насичені токсинами, а гриби й рослини накопичують шкідливі речовини.
Каховка, лісосмуги та пилові бурі
На місці Каховського водосховища формується тополево-вербовий заплавний ліс. Верба росте швидко, поглинає токсини й вуглекислий газ. За 20 років система може стати стабільною, а з часом — однією з найбільших заплавних у Європі. Проте без втручання чужорідні види витіснятимуть місцеві рослини.
Лісосмуги на півдні пошкоджені й старіють. Без догляду та нових посадок ризик масштабних пилових бур зростає через зміну клімату та відсутність догляду за степами. Щорічна екологічна шкода від знищення одного гектара лісу оцінюється у 10–15 тисяч доларів.
Науковці розробляють методику переведення екологічних втрат у грошовий еквівалент для міжнародних судів. Її вже подали до профільних відомств, а далі юристи готуватимуть позови про репарації.
