Війна завдає удару по кожній екосистемі України. Деякі процеси вже переросли в ланцюгову реакцію з критичними наслідками для довкілля. Про це розповів академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Яків Дідух.
Найбільші екологічні втрати
Найбільше постраждали ліси. Вони страждають не лише від прямих ударів, а й від пожеж, які ворог іноді розпалює навмисно. Втрата Серебрянського лісу на Луганщині стала однією з найбільших екологічних шкод. Колись там росли чудові соснові ліси, природні вільшняки та болотяні ділянки. Тепер ці масиви знищені.
Також втрачено унікальний біотоп реліктових крейдових борів у Національному парку «Святі гори», який підлягав охороні на європейському рівні. Окопи порушують структуру екосистем і ґрунтовий покрив. Їх важко засипати, бо техніка не всюди проїде.
Степи менше горіли, але сильно заміновані. Ділянки на Херсонщині та Миколаївщині роками залишатимуться недоступними для сінокосу чи випасу. Через бойові дії спорожніли села, і навіть «чисті» від мін степи пустують. З часом вони заростають чагарниками, і їх можна втратити.
Чи може природа сама відновитися
Відновлення залежить від ґрунту. Піщані субстрати нівелюються швидше, а рови в степу на вапняках чи крейді самі не зникнуть ніколи. Окопи та вирви заселяються чужорідними видами, які поширюються далі. Засипати їх можна, але це потребує часу, техніки та коштів. На природне поглинання окопів піде дуже багато часу — в Україні досі видно окопи Першої світової.
Втрата лісу означає загибель не лише деревини, а й трав’яних рослин, тварин та мікроорганізмів ґрунту. Виникає ланцюгова реакція. Після пожеж у Чорнобильській зоні залишки дерев перешкоджають відновленню природних видів, і поширюються чужорідні рослини. Лісники мають стежити за процесом: десь підсаджувати дерева, десь видаляти зайве. Щоб сформувався повноцінний ліс, потрібно не менше 60 років.
