Скільки морів у світі

Світовий океан, що займає понад сімдесят відсотків поверхні Землі, складається з п’яти основних частин — океанів — та великої кількості морів, кожне з яких має власний характер, межі й екосистему. Найпоширеніша відповідь на питання про їхню кількість — шістдесят три моря, з яких двадцять п’ять розташовані в Тихому океані, шістнадцять — в Атлантичному, одинадцять — в Індійському та одинадцять — у Північному Льодовитому. Ця цифра походить від класифікації Міжнародної гідрографічної організації та десятиліттями використовується в географічних довідниках і шкільних підручниках.

Насправді точна кількість морів не є абсолютно сталою. Вона залежить від того, як саме визначати межі водойми, чи враховувати підрозділи великих морів, як Середземне, та чи включати водойми, що формально є озерами, але традиційно звуться морями. Політичні суперечки щодо назв і кордонів, а також поступове визнання Південного океану як п’ятого основного, додають варіативності. Деякі джерела називають цифри від п’ятдесяти до сімдесяти п’яти, залежно від критеріїв.

Моря — це не просто «менші океани». Вони є місцями, де зустрічаються континенти й води, де народжуються урагани й формуються унікальні екосистеми, де пролягають найважливіші торговельні шляхи й зберігаються сліди давніх цивілізацій. Від солоного Червоного моря з кораловими садами до майже прісного Балтійського, від мілководного Азовського до глибокого Філіппінського — кожне море впливає на клімат планети, біорізноманіття та життя мільйонів людей.

Що таке море і чим воно відрізняється від океану

Океан — це глобальна водна система, єдина й безперервна. Море ж зазвичай має чіткіші межі, часто частково відокремлене від основної океанічної маси островами, півостровами чи підводними порогами. Воно може бути теплішим або холоднішим, солонішим чи менш солоним, глибшим або мілкішим. Деякі моря, як Саргасове, взагалі не мають берегів і визначаються лише системою течій та скупченням водоростей.

Географи та океанографи використовують кілька критеріїв для виділення морів: фізичні (рельєф дна, протоки), хімічні (солоність, температура) та біологічні (особливості флори й фауни). Саме тому деякі затоки та великі бухти іноді розглядають як моря, а іноді — ні. Наприклад, Гудзонова затока за певними ознаками близька до моря, але традиційно залишається затокою.

Чому кількість морів не можна порахувати точно

Офіційний документ, що визначає межі океанів і морів — видання S-23 Міжнародної гідрографічної організації 1953 року — досі залишається чинним. Четверте видання так і не було остаточно затверджене через розбіжності між країнами щодо назв і кордонів, зокрема в районі Південно-Китайського моря. Це створює ситуацію, коли одні й ті самі водойми в різних джерелах можуть враховуватися по-різному.

Додаткову плутанину вносять внутрішні водойми, які називають морями через історичну традицію або великі розміри. Каспійське море — найбільше озеро планети — іноді включають у загальну кількість, іноді — ні. Аральське море, що майже зникло через неправильне використання водних ресурсів у минулому столітті, теж колись вважалося морем. Мертве море, попри назву, є солоним озером з унікальною екосистемою, де не живе жодна риба.

Саме через ці нюанси цифра «шістдесят три» — це зручна, але умовна орієнтир, а не абсолютна істина, зафіксована раз і назавжди.

Розподіл морів за океанами

Тихий океан, найбільший і найглибший, «володіє» найбільшою кількістю морів — двадцять п’ять. Серед них Філіппінське, Коралове, Берингове, Охотське, Японське, Східно-Китайське та Південно-Китайське. Багато з них розташовані в зоні активного вулканізму й землетрусів, тому тут часто трапляються цунамі й формуються глибокі океанічні западини.

Атлантичний океан налічує шістнадцять морів. Тут знаходяться Середземне з усіма його підрозділами (Егейське, Іонічне, Тірренське та інші), Карибське, Північне, Балтійське, Чорне та Азовське. Саме в Атлантиці розташоване унікальне Саргасове море — єдине море без берегів, де плавають величезні маси саргасових водоростей і нерестяться європейські вугри.

• Індійський океан — одинадцять морів, серед яких Аравійське, Червоне, Андаманське та Арафурське. Червоне море виділяється високою солоністю та одними з найкрасивіших коралових рифів планети.
• Північний Льодовитий океан — одинадцять морів, зокрема Баренцове, Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське, Чукотське та Бофорта. Ці моря відіграють ключову роль у формуванні клімату Північної півкулі та стрімко змінюються через танення льодів.

Південний океан, офіційно визнаний п’ятим океаном на початку 2000-х, має власний набір морів — Уедделла, Росса, Амундсена, Беллінсгаузена та інші. Вони оточують Антарктиду й залишаються одними з найменш вивчених через суворі умови.

Найбільші моря світу: порівняння

Дані про площі та глибини базуються на географічних довідниках та матеріалах Міжнародної гідрографічної організації. Ці цифри допомагають зрозуміти масштаб: Філіппінське море більше за всю територію Європейського Союзу разом узяту.

Моря, які насправді є озерами

Каспійське море — найбільше озеро світу — утворилося на місці древнього океану Тетіс. Його солоність нижча за океанічну, а рівень постійно коливається. Аральське море, колись одне з найбільших в Азії, майже зникло через забір води з річок Амудар’я та Сирдар’я для зрошення. Сьогодні на його місці — кілька невеликих водойм і солончаки. Мертве море, розташоване на найнижчій точці суходолу, має солоність до тридцяти чотирьох відсотків і продовжує міліти.

Ці приклади показують, наскільки умовним може бути термін «море». Коли водойма втрачає зв’язок з океаном і стає замкненою, вона перетворюється на озеро, навіть якщо назва залишається колишньою.

Унікальні екосистеми та явища

Чорне море має особливу структуру: верхній шар води насичений киснем і підтримує життя, а нижче двохсот метрів починається зона, де майже немає кисню і панує сірководень. Це робить Чорне море одним з найцікавіших об’єктів для океанографів. Азовське море, навпаки, дуже мілководне — середня глибина близько семи метрів — і вважається одним з найпродуктивніших за запасами риби, хоча й вразливе до забруднення та змін солоності.

У Червоному морі коралові рифи утворюють підводні сади, де мешкають сотні видів риб і безхребетних. Балтійське море — одне з найбільших у світі внутрішніх морів з низькою солоністю — поєднує прісноводні та морські види в унікальному балансі. Саргасове море слугує нерестовищем для європейського вугра і водночас накопичує пластикове сміття, що дрейфує океанськими течіями.

Сучасні виклики та охорона морів

Станом на квітень 2026 року лише 28,7 % дна Світового океану було детально картографовано сучасними технологіями. Більшість морів залишається маловивченою, особливо в полярних регіонах. Потепління клімату вже впливає на Арктичні моря: скорочується крижаний покрив, змінюються шляхи міграції риб і ссавців, відкриваються нові можливості для судноплавства.

Забруднення пластиком, перелов риби, закислення вод та випадкові розливи нафти загрожують екосистемам навіть найвіддаленіших морів. У 2026 році набув чинності Договір про відкрите море, який має захистити біорізноманіття за межами національних юрисдикцій.

Чорне та Азовське моря для України — не просто географічні об’єкти. Вони забезпечують важливу частину біорізноманіття регіону, підтримують рибальство, туризм і транспорт. Зміни в їхніх екосистемах безпосередньо впливають на прибережні території та якість життя мільйонів людей.

Моря в історії та культурі

Стародавні греки називали Чорне море «Негостинним», а пізніше — «Гостинним». Середземне море було центром відомого їм світу і отримало назву «Наше море». Багато морів носять імена мореплавців або народів, які їх досліджували: Берингове — на честь Вітуса Беринга, море Лаптєвих — на честь братів Лаптєвих.

Сьогодні моря продовжують надихати: вони з’являються в літературі, кіно, мистецтві. Вони залишаються символами свободи, пригод і водночас — вразливості нашої планети перед людською діяльністю та змінами клімату.

Кожне море, незалежно від розміру чи віддаленості, є частиною єдиної водної системи Землі. Розуміння того, скільки їх існує і чому ця кількість умовна, допомагає краще усвідомити складність і красу планети, на якій ми живемо, та відповідальність за її майбутнє.