Зміст статті
Богдан Совик — рок-музикант із Вінниці, клавішник і вокаліст, який здобув всеукраїнську популярність завдяки участі у шостому сезоні шоу «Х-Фактор». Він відомий як лідер кількох музичних проєктів — від гурту «Graffiti» до власних колективів OWL, WOODSTOCK та «Богдан Совик Band», а в мережі його часто називають «останнім хіпі України» за спосіб життя, зовнішній вигляд і відданість естетиці рок-н-ролу 1960–70-х років.
Крім сцени, Совик відомий колекцією раритетних піаніно радянської епохи — понад два десятки інструментів, зібраних заради унікального звучання, і мрією створити музей чорно-білих клавіш. Його творчий шлях — це історія про те, як провінційний музикант із любов’ю до вінтажного року перетворив нішеве захоплення на впізнаваний бренд і стабільну концертну кар’єру.
Хто такий Богдан Совик і звідки він родом
Богдан Совик — вінницький музикант, клавішник за освітою та покликанням, який ще до всеукраїнської слави грав у місцевому гурті «Graffiti». Ще у школі та студентські роки він захопився музикою епохи Вудстока: Beatles, Rolling Stones, The Doors, Creedence Clearwater Revival, Grand Funk Railroad, Cream, Steppenwolf, Led Zeppelin. Ця прив’язаність до звучання минулого сторіччя стала його творчим фундаментом і згодом визначила назви й репертуар власних гуртів.
Образ Совика — довге волосся, яскравий одяг, підкреслена артистичність і відверта, дитяча щирість у спілкуванні — швидко зробив його впізнаваним персонажем не лише на сцені, а й у публічному просторі. Журналісти й друзі описували його як епатажного, неординарного, енергійного та по-справжньому захопленого музикою людину, для якої рок-н-рол — не просто жанр, а спосіб мислення.
Прорив на «Х-Фактор»: шлях від кастингу до фіналу
Всеукраїнську популярність Богдан Совик отримав завдяки участі у шостому сезоні талант-шоу «Х-Фактор» на телеканалі СТБ. На кастинг він потрапив за порадою друзів і коханої дівчини — і одразу став одним із найяскравіших учасників сезону, потрапивши в команду судді Сергія Сосєдова.
Під час ефірів Совик виконував композиції гуртів-легенд, зокрема «Can’t Buy Me Love» The Beatles у супроводі естрадно-симфонічного оркестру, а також пісню Chubby Checker «Let’s Twist Again». У третьому турі шоу, коли учасників розбили на пари для взаємного вибору пісень, суперником Совика став Артур Вихованець: він запропонував Богдану заспівати «Ticket To The Moon», а сам отримав від нього завдання виконати «Я люблю буги-вуги». У цьому поєдинку переміг вінничанин.
Незважаючи на певну критику з боку суддів, глядацька підтримка дозволила Совику дійти до трійки фіналістів сезону. Пізніше в афішах і анонсах його вже подавали як «супервідкриття» і «суперфіналіста» шоу — статус, який він утримує в публічному сприйнятті й донині.
Музичні проєкти: від «Graffiti» до власного бренду
Після завершення «Х-Фактора» Богдан Совик не зупинився на статусі телевізійної зірки одного сезону, а послідовно розвивав власні музичні проєкти. Кожен із них відображав його незмінну любов до рок-класики 1960–70-х, але з різними акцентами.
- Graffiti — гурт, у якому Богдан грав на клавішних ще до участі в телепроєкті; саме тут сформувався його виконавський стиль.
- OWL — проєкт, презентований наприкінці 2016 року великим концертом у Вінниці; на відміну від каверів, тут Совик виконував переважно авторські композиції, зберігаючи енергетику й неординарність свого сценічного образу.
- WOODSTOCK — гурт, який критики й афіші прямо називають втіленням духу однойменного фестивалю 1969 року: репертуар складається з хітів The Beatles, Rolling Stones, The Doors та інших легенд епохи, а сам Совик виступає його беззмінним лідером.
- «Богдан Совик Band» — сольний музичний проєкт, що продовжує лінію «безперервного потоку енергії» та повернення до рок-культури 60–70-х, з яким музикант регулярно виступає на клубних майданчиках, зокрема у Вінниці.
Така багатопроєктність — не розпорошення, а свідома стратегія: різні назви дозволяють Совику одночасно працювати і з каверами для широкої публіки, і з авторським матеріалом для тих, хто шукає щось більш особисте. У результаті глядач, який приходить на концерт WOODSTOCK, отримує ностальгійний рок-н-рольний вечір, а на виступ OWL чи «Богдан Совик Band» — знайомство з новим авторським звучанням.
| Проєкт | Формат | Особливість |
|---|---|---|
| Graffiti | Гурт (клавішні) | Стартовий майданчик до участі в «Х-Факторі» |
| OWL | Авторський гурт | Власні композиції, презентація у 2016 році |
| WOODSTOCK | Кавер-гурт | Хіти рок-легенд 60–70-х, образ «останнього хіпі» |
| Богдан Совик Band | Сольний проєкт | Регулярні клубні виступи, зокрема у Вінниці |
Джерела даних: афішні майданчики Вінниці, місцеві медіа.
Колекція піаніно і мрія про музей
Однією з найпомітніших рис Богдана Совика є його захоплення колекціонуванням раритетних піаніно — переважно радянських моделей 60–70-х років. За словами самого музиканта, колекція налічує близько двадцяти восьми інструментів, і збирає він їх не заради інвестицій, а «заради звука» — унікального тембру, притаманного старим механізмам, які вже практично не виробляють.
Совик відкрито говорить про мрію відкрити власний музей чорно-білих клавіш, де відвідувачі могли б не лише побачити, а й почути, як звучали піаніно тієї епохи, що сформувала його музичні смаки. Ця ідея логічно продовжує його загальну творчу філософію: зберігати й популяризувати естетику рок-культури минулого сторіччя серед сучасної української аудиторії.
Образ «останнього хіпі України» та сценічна харизма
Прізвисько «останній хіпі України» закріпилося за Богданом Совиком не випадково: воно відображає одразу кілька аспектів його публічного образу. По-перше, це зовнішній вигляд — довге волосся, вільний стиль одягу, характерна для хіпі естетика. По-друге, це репертуарна прив’язаність до епохи, коли рух хіпі та рок-музика 60–70-х формували культурний код цілого покоління. По-третє, це манера триматися на сцені й у спілкуванні — відкрита, емоційна, часом навмисно епатажна.
Саме поєднання впізнаваного образу, вокальних і клавішних навичок та щирої відданості обраному жанру дозволило Совику вийти за межі статусу «учасника одного телешоу» і побудувати довготривалу концертну кар’єру. Його виступи регулярно збирають публіку в клубах Вінниці та інших міст, а афіші традиційно описують його як «неординарного, позитивного, енергійного та мегаталановитого» виконавця.
Чому творчість Богдана Совика досі актуальна
У часи, коли музичний ринок швидко змінюється й орієнтується переважно на нові жанри та формати, Совик демонструє протилежну, але не менш життєздатну модель: стабільну нішу класичного рок-н-ролу для аудиторії, яка цінує живий звук, ретро-естетику та щирість виконання. Його концерти WOODSTOCK і «Богдан Совик Band» продовжують збирати зали через роки після завершення «Х-Фактора», а сам він залишається одним із небагатьох українських виконавців, чий бренд повністю побудований на культурній спадщині Вудстока.
Для тих, хто цікавиться українською рок-сценою або шукає живі концерти з атмосферою 60–70-х, виступи Богдана Совика — один із небагатьох варіантів почути ці хіти наживо у виконанні артиста, для якого ця музика є не просто репертуаром, а справжнім способом життя.
