Новий європейський антибалістичний щит FREYJA будуватиметься на принципах відкритої архітектури. Проєкт не матиме жорсткої залежності від ракет-перехоплювачів українського виробництва.
Гнучка інтеграція та передача технологій
Проєкт протиракетної оборони FREYJA, до якого долучилися дев’ять країн Європи, створюється максимально адаптивним. Завдяки відкритій архітектурі країни-учасниці зможуть інтегрувати у систему власні технічні компоненти, радари та командні пункти.
Розробники готові підлаштовувати систему під пропрієтарні протоколи країн-партнерів, якщо ті захочуть використовувати власні командні центри замість закупівлі іноземних аналогів.
Компанія готова ділитися своєю інтелектуальною власністю та відкривати виробничі підприємства за межами України. Це дозволить європейським партнерам не залежати від постачань з одного джерела.
«Якщо з якихось причин Fire Point не зможе виготовляти ракети або виготовлятиме недостатню кількість — компанія, яка виявить зацікавленість у виготовленні перехоплювачів для системи FREYJA, зможе отримати необхідну технічну документацію і запустити виробництво, сплативши роялті за використання інтелектуальної власності», — пояснив головний конструктор Денис Штілерман.
Основою комплексу стануть українські ракети-перехоплювачі сімейства FP-7.x. Ці ракети здатні виконувати дальні перехоплення та мають збільшену бойову частину, але головною перевагою є ціна: вартість перехоплювача без головки самонаведення становить 500 тисяч доларів, а в повній комплектації — 750–800 тисяч доларів. Це в рази дешевше за західні аналоги, які коштують кілька мільйонів доларів за одиницю.
Швидкість реалізації щита FREYJA залежить переважно від оперативності європейських партнерів. Досягнуті домовленості вже дозволили отримати необхідні експортні ліцензії та розпочати об’єднання всіх елементів системи — від радарів до ракет. Система об’єднає європейські радари та сенсори з доступними українськими перехоплювачами, створюючи єдиний пан’європейський купол на кшталт ізраїльського «Залізного купола».
