Німецькі фізики вперше змоделювали формування гравастарів — гіпотетичних об’єктів, які можуть стати новим сценарієм загибелі масивних зірок. Дослідження провели Даніель Ямпольський та Лучіано Рецолла з Університету Гете.
Що таке гравастар і як він уникає проблем чорних дір
Концепція гравастара виникла 2001 року як можливий фінал життя великих зірок. Зовні він схожий на чорну діру: така ж маса й компактність. Проте всередині — ключові відмінності. Немає сингулярності, де матерія стискається до нескінченно малої точки. Немає горизонту подій, з якого не вирватися навіть світлу. Натомість — тонка оболонка звичайної матерії та внутрішня частина, заповнена темною енергією. Вона створює тиск назовні, зупиняє колапс і дозволяє законам фізики працювати без збоїв.
Модель показала: за певних умов гравітаційне стиснення хмари матерії вивільняє темну енергію. Виникає внутрішній спалах, схожий на міні-Великий вибух. Він зупиняє стиснення до утворення горизонту подій. Автори наголошують: гравастари — не заміна чорним дірам, а додатковий екзотичний варіант. Чорні діри залишаються найпростішим поясненням. Модель теоретична й потребує точних умов. Фізики закликають зберігати відкритість до маловивчених станів матерії.
