Україна імпортує помідори з-за Чорного моря, хоча могла б вирощувати їх вдома. Вітчизняні теплиці не витримують конкуренції, і частка українських тепличних овочів на ринку взимку не перевищує 10%. Тим часом Туреччина вже понад 20 років стабільно постачає томати.
Зростання імпорту та торговельний дефіцит
Імпорт томатів у 2025 році зріс на 31% — до 104,82 тис. тонн. “Томатне” сальдо пішло в мінус на 140,4 млн доларів. Туреччина сконцентрувала 82% імпорту томатів у 2025 році та 63% у січні-квітні 2026-го. Частка вітчизняних тепличних овочів на ринку взимку — не більше 10%.
Туреччина постачає помідори в Україну вже 20 років поспіль. Якщо раніше її частка трималася на рівні 75%, то в 2025 році вона зросла до 82%, а в перші місяці 2026-го — до 63% поточного імпорту. Ще два десятки років тому Україна експортувала свої томати, а сьогодні демонструє хронічну торговельну залежність.
Чому помідори везуть з Туреччини
В Україні томати активно вирощують у відкритому ґрунті в липні-вересні. Взимку та навесні собівартість місцевих тепличних овочів робить їх “золотими”. Через регулярні обстріли постійно виносяться розподільчі та генеруючі енергооб’єкти, склади, овочесховища і термінали, перекривається логістика, не вирішується дилема кадрів і мобілізації. На виробника тиснуть високі інфляційні витрати — тарифи на світло, воду, газ, індексація зарплат.
“Для тепличних комбінатів і молокопереробних підприємств електроенергія залишається головним болем — і у 2026 році тариф на передачу зріс ще на 8%”, — зазначив аналітик джерела Максим Гопка.
Томати з Туреччини надійно закривають період міжсезоння, виграючи у ціні, калібруванні й оперативній логістиці. “Овочі мають стабільний товарний вигляд”, — пояснила директор департаменту мережі VARUS Дарина Палагута. Український виробник змушений конкурувати не просто з турецьким фермером, а з цілою державною машиною підтримки. У 2008 році Україна вступила до СОТ і прийняла жорсткі зобов’язання. Натомість Туреччина найактивніше вдається до засобів торговельного захисту у світі. Через турецьке агентство KOSGEB та Міністерство торгівлі виробники отримують гранти на впровадження нових технологій, енергоефективність та сертифікацію продукції.
Українським виробникам потрібен системний підхід: підтримка модернізації, довгі контракти зі збутом, антидемпінгові мита, урядові кошти на овочесховища, теплиці та гранти. Проте цього недостатньо без нової моделі ринку. Ключ до розвитку — перехід від продажу сировини до глибокої переробки й продукції з вищою доданою вартістю.
